Влада затьмарила очі? Про ситуацію в ГС “Національна молодіжна рада України” .

04 июня 14:53ЛІГА.Блоги

Аналіз системних порушень, які можливі при скликанні та проведенні засідань вищих керівних органів громадських об'єднань, на прикладі ГС “НМРУ”.

У 2008 році я вперше стикнулась із громадським сектором — почала працювати спеціалістом в юстиції по напрямку реєстрації громадських формувань/об'єднань. Два із половиною років сама реєструвала та легалізувала їх діяльність, як держслужбовець, а потім вже допомагала громадським об'єднанням у цих процесах, як незалежний юрист.

За цей час неодноразово змінювалось законодавство, реєстраційна практика та вимоги. Я багато вивчила пакетів цих документів: десь були технічні помилки, десь порушення законодавства через поспіх тощо. Серед великої кількості таких паперів завжди більшої уваги привертали ті, де відчувалось ознаки можливого злочину.

Так, серед громадського сектору, як не дивно це звучить, є теж рейдерські захоплення, як зовнішні, коли втручаються люди не тотожні даній юридичні особі, так і внутрішні, коли хтось із самого громадського об'єднання вирішає “перетягнути на себе ковдру”.

Зрозуміло, коли це роблять щодо підприємств, але нащо комусь якась громадська організація? На жаль, ця думка вже застаріла. Багато із представників громадського сектору отримують гранти та благодійну допомогу, мають офіси та техніку. І при цьому менше захищені законодавством України. Звісно, це ласий шматок для недобросовісних людей. Я багато бачила таких захоплень, але майже ніколи ніхто не хотів про це казати в голос.

Сьогодні хочу систематизувати порушення, які можуть бути при проведенні засідань вищих керівних органів в громадських об'єднань, а також зупинитись на тих ознаках, які свідчать саме про внутрішнє рейдерство. На щастя для мене, та не щастя окремих людей, дотичних ГС “Національна молодіжна рада України”, я мала можливість проаналізувати ситуацію та документи щодо проведення останнього засідання цієї Спілки. Звернулись до мене члени даної Спілки із питаннями правомірності дій їх керівника Кріцака Юліана Ліліановича.

Звичайно, я юрист, точно не слідчий та не суддя, тому я лише показую на цьому прикладі наявну в Україні систему, відокремлюю ознаки, що вказують на можливість внутрішнього рейдерства, жодним чином не беру на себе повноваження кваліфікації дій та встановлення мотивів. Мені цікаво це висвітити у власному блозі, як правоосвітній матеріал. Але це не виключає можливість судового процесу, ініційованого членами ГС “Національна молодіжна рада України” щодо його керівника.

РИЗИКОВАНІ МОМЕНТИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАСІДАНЬ КЕРІВНИХ ОРГАНІВ.

1. НЕ ДОТРИМАННЯ ПРОЦЕДУРИ СКЛИКАННЯ ВИЩОГО КЕРІВНОГО ОРГАНУ.

Ви маєте чітко розуміти, який вищий орган, який вид його засідання Ви скликаєте та для чого. Процедура скликання усіх вищих органів закріпляється у Статуті, її треба реалізувати точно у відповідності до вказаних вимог. У громадських об'єднаннях вищим органом, який може приймати зміни до Статуту, є Загальні збори або ідентичний колегіальний орган, який складається із усіх членів (часто має іншу назву).

У ГС “Національна молодіжна рада України” таким органом є Генеральна Асамблея Спілки (п.5.7 Статуту Спілки). Засідання, яке хотів провести керівник, було позачерговим, керівник обрав дату 22.05.2021, мета проведення — зміни Статуту та структуру Спілки.

Згідно пункту 5.7.4 Статуту Спілки “Позачергова Генеральна Асамблея може бути скликана на вимогу 1/10 членів Спілки або 2/3 відокремлених підрозділів Спілки, які є дійсними та відповідають критеріям Статуту (за умови, якщо ВП Спілки відповідають нормам та стандартам, що зазначені в Статуті та наявне відповідне рішення Комісії з питань членства, датоване не пізніше 1 року) або 2/3 складу Ради Спілки або Радою Старійшин. Вимога направляється до Голови Ради Спілки”.

Це чисто формальна юридична вимога, але її слід дотримуватись. Мають бути оформлені протоколи чи письмові заяви про скликання позачергового засідання. Але, як стверджують члени Спілки та Генеральний секретар, станом на 22.05.2021 були відсутні будь які документальні докази (протоколи, заяви тощо), які свідчили про скликання засідання Генеральної Асамблеї. Тобто це була усна “хочушка” керівника.

2. ВІДСУТНІСТЬ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ ОФОРМЛЕНОГО ІНФОРМУВАННЯ ЧЛЕНІВ ГРОМАДСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ ПРО ЗАСІДАННЯ.

Якщо ми розглядаємо вищий керівний орган громадського об'єднання, то він складається завжди із усіх членів. У випадку із громадською організацією — це фізичні особи, у випадку із громадською спілкою — юридичні особи. Вимоги щодо процедури інформування членів також містяться у відповідних Статутах.

У нашому випадку така вимога звучить наступним чином: пункт 5.7.5. “Голова Ради, у разі акцептування вимоги, передбаченої п. 5.7.4. Статуту, повідомляє 4 палати (членів Спілки, відокремлені підрозділи, молодіжні організації політичних партій та політичного спрямування, організації по роботі з дітьми та молоддю) не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати її проведення за допомогою засобів комунікації визначених цим органом. Повідомлення про скликання Позачергової Генеральної Асамблеї повинно містити дату, час та місце проведення, а також попередній порядок денний”.

Знову ж, як свідчать члени Спілки, а це юридичні особи та філії Спілки, інформації про засідання вони не отримували ні в письмовому вигляді, ні на електрону пошту тощо. Якщо така ситуація у Вас в організації чи спілці відбулась, і є скарги від членів, Ви вже маєте зупинитись та не йти далі в організації засідання. Права членів організації чи спілки ВЖЕ ПОРУШЕНІ. Кращим варіантом буде перенос засідання та повноцінне інформування членів відповідно до Статуту та внутрішніх процедур.

Але керівник цієї Спілки пішов далі, і тому цей кейс для мене, юриста, є дуже “смачним”. Наступне порушення.

3. НЕ ДОТРИМАННЯ ПРОЦЕДУРИ ДЕЛЕГУВАННЯ ОСІБ НА ЗАСІДАННЯ ВИЩОГО КЕРІВНОГО ОРГАНУ.

Якщо Ви скликаєте засідання громадської організації, то просто відкрийте останній реєстр членів та поіменно всіх проінформуйте. Питань немає. Із громадськими спілками складніше, бо їх члени юридичні особи, які мають ще провести внутрішню процедуру обрання осіб для делегування на таке засідання. Тут питання і в термінах, і у складності такої процедури.

Структура ГС “Національна молодіжна рада України” багаторівнева. Відповідно до п. 5.7.2. Статуту Спілки “Генеральна Асамблея складається з чотирьох палат. Голоси на Генеральній Асамблеї розподіляються між повноправними членами Спілки наступним чином: Перша палата має 45% голосів, до неї належать ВМГО (примітка — палата Всеукраїнських молодіжних громадських організацій); Друга палата має 30% голосів, до неї належать ВП Спілки (примітка - палата Відокремлених підрозділів); Третя палата має 20% голосів, до неї належать МОППС (примітка - палата Молодіжних організацій політичних партій та політичного спрямування); Четверта палата має 5% голосів, до неї належать організації по роботі з дітьми та молоддю (примітка — ОРДМ) ”.

А пункт 5.7.10 Статуту Спілки встановлює, що представники таких палат мають отримати попередньо статус офіційних делегатів перед голосуванням на Генеральній Асамблеї:Голосувати та приймати рішення на ГА мають право лише офіційні делегати з чотирьох палат.”

Крім цього обов'язково звертайте увагу на внутрішні положення та порядки Вашої організації або спілки, які приймались у даному напрямку. Так, у нашому кейсі, відповідно до Правил та процедур, затвердженими Генеральною Асамблею Спілки протоколом №29/01/2017 від 29 січня 2017 року, а саме пункту 1.1. Розділу “Делегування на Генеральну Асамблею” “Кожна організація, яка є членом Спілки повідомляє Секретаріат у письмовій формі про прізвища своїх делегатів на Генеральну Асамблею не пізніше ніж за 5 днів перед початком Генеральної Асамблеї. У разі непередбачуваних обставин організація-член має право змінити делегата, що повинно бути завчасно доведено до відома Секретаріату.”

Тобто має бути не тільки обрання делегованих осіб, а й письмове інформування Спілки про це.

А як стверджують члени цієї Спілки, які звернулись до мене із проханням роз'яснення ситуації, станом на 19 травня 2021 року, на офіційну пошту [email protected] Секретаріатом було направлені лише 2 заявки на делегування своїх делегатів від ВМГО (перша палата Генеральної Асамблеї) та 1 заявка на делегування своїх делегатів від ВП Спілки (друга палата Генеральної Асамблеї).

Тобто на даному моменті вже видно, що навіть ті члени Спілки, які все таки дізнались про проведення засідання шляхом “сарафанного радіо”, не встигали провести внутрішні процедури та обрати делегатів на засідання. І вони про це казали публічно. І вже на 19.05.2021 було чітко зрозуміло, що кворуму на 22.05.2021 не може бути.

Але всупереч логічним поясненням та звернень про перенос із боку членів Спілки Голова Спілки Кріцак Юліан Ліліанович продовжив дії по організації Позачергової Генеральної Асамблеї Спілки. І чим ще цікавішим зробив цей кейс.

4. ВІДСУТНІСТЬ ПРАВОМОЧНОСТІ ЗАСІДАННЯ ВИЩОГО КЕРІВНОГО ОРГАНУ.

Головне правило, що ми маємо запам'ятати, що у товариствах, що у громадських організаціях та спілках, засідання вищого колегіального органу є правомочним, якщо є кворум. А як рахувати кворум ми читаємо у Статуті.

У нашому кейсі відповідно до пункту 5.7.15 Статуту Спілки “Рішення про внесення змін до Статуту, реорганізацію, саморозпуск, припинення або відчуження майна, що становить 50 і більше відсотків майна Спілки приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів присутніх на ГА”.

А пункт 5.7.7 Статуту Спілки вказує на імперативність залучення палат Спілки на Генеральній Асамблеї: “Генеральна Асамблея є правомочною, якщо на ній присутні не менше 50% представників від трьох палат (ВМГО, ВП та МОППС) пропорційно (тобто не менше 50% від кожної з палат)”.

На порушення даних норм вказує те, що на Генеральній Асамблеї Спілки 22.05.21 із 14 офіційно зареєстрованих Відокремлених підрозділів Спілки були присутні лише 4 - підрозділи із м.Київ, Луганській, Запорізькій, Одеській областях, що складає 28,57% від другої палати замість потрібних 50 +1 %.

Також, наявні факти несплати членських внесків, що унеможливлює отримання права голосу під час Генеральної Асамблеї рядом членських організацій. Пункт 8.42.1. Статуту Спілки “Генеральна Асамблея надає право голосу та можливість пропонувати своїх кандидатів від ВП на керівні посади (члени органів) в Спілку заумов: сплати членських внесків, що визначаються Генеральною Асамблеєю Спілки”. Пункт 4.21 Статуту Спілки “У разі не сплати членських внесків два рази поспіль або відсутності на двох Генеральних Асамблеях Спілки поспіль, повноправні члени переходять у статус асоційованих членів Спілки, з можливістю виключення зі Спілки”.

Мені, як юристу, надали інформацію із банківського рахунку та емейл пересписки, що на дату 22.05.2021 із більше 166 організацій - членів Спілки із загальної кількості першої (ВМГО) та третьої палати (МОППС) внесли обов'язкові членські внески лише 6.

Ще раз повторюю: були присутні 4 із 14 підрозділів Спілки та тільки 6 із 166 організацій-членів Спілки мали право голосу.

Таким чином НЕ БУЛО КВОРУМУ НІ ЮРИДИЧНО НІ ПО ФАКТУ ПРИСУТНОСТІ НА ЗАСІДАННІ.

І вже тут керівник мав точно зупинитись. От точно. Ну, вже червона лінія.

І ви маєте зупинятись, якщо стикнулись із подібною ситуацією!

Нагадую, що підробляти підписи на засіданнях за інших членів — це кримінальна відповідальність. Ви ніколи не знаєте точно, чи не зніме хтось вас на відео, чи може у тих відсутніх людей є “алібі”. Уявіть, ви тут пишете присутність Івана Івановича на засіданні та розписуєтесь за нього, а він у комі, бо коронавірус дав ускладнення.

Тим паче, коли це навіть не фізичні особи (“мене Маша попросила розписатись, ось вона зараз на телефоні, просто не може під'їхати, вона із всім згодна”), а коли це юридичні особи, що мають ще власні внутрішні процедури узгодження будь яких рішень, прийнятих на засіданні спілок.

5. ПРИЙНЯТТЯ БУДЬ ЯКИХ РІШЕНЬ НА ЗАСІДАННЯХ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ КВОРУМУ.

Так, у нашому кейсі голова Спілки Кріцак Юліан Ліліанович продовжив засідання та прийняв навіть рішення, за якими змінюється Статут та структура самої Спілки, де він отримує більше повноважень за рахунок зменшення компетенції Генерального секретаря Спілки. Звичайно, таке рішення, беручи до уваги вищевказані порушення, не є правочинним. Звісно, таке рішення може бути оскаржено у суді будь ким із членів Спілки та/або навіть 3 особами.

Особисто я не спілкувалась із цією людиною та навіть не маю мети. Для мене це кейс, який увібрав усі можливі порушення при проведенні засідання вищого керівного колегіального органу. Це кейс, який може стати цікавим судовим прецендентом. Цікавий кейс, який бути використаним юстицією як практика (вони вже ознайомились із ним).

Краще зупинитись тоді, коли є бачення, що була зроблена хоча б 1 юридична помилка у процедурах.

Тим більше ми йдемо далі, тим більше ми схиляємо людей вірити у те, що ми маємо злісний намір.

Чи були наміри у керівника та бажання “рейдернути” Спілку? Я НЕ ЗНАЮ.

Чи виникли у членів Спілки такі думки? Так, бо є рішення про зміну структури Спілки, де він отримує максимальну владу, є порушення усіх процедур по прийняттю рішення.

У моєму розуміння — це ніби одночасно і премія Дарвіна, і Рівень БОГ.

Кожен раз, коли ми робимо помилки, ми маємо думати про наслідки.

І хай влада ніколи не затьмарить нам очі.

Дякую за увагу,

Лілія.