Тиск на бізнес зростає. Що насправді означає боротьба зі «скрутками»?

16 октября 16:20ЛІГА.Блоги

Останнім часом урядовці й деякі парламентарі почали вихвалятися перевиконанням надходжень ПДВ до державного бюджету.

Якби за цим стояли системні реформаторські рішення й зростання макроекономічних показників, я б теж радів цьому факту. Але вітчизняна економіка тривалий час демонструє падіння (-6,2% ВВП за підсумками 7 місяців). Вважаю, для підвищення податкових надходжень уряд вдається до тиску на бізнес. І це загрожує катастрофою у найближчому майбутньому.

Нещодавно голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Дмитро Гетьманцев навів цікаву статистику. За його словами, на кінець вересня 2020 року надходження з ПДВ до державної скарбниці зросли на 35% порівняно з планом, що його Кабмін затвердив ще до карантину. А в порівнянні з уже відкоригованим завданням це зростання сягнуло 68%. На своєму сайті Мінфін звітує про те, що за підсумками вересня податкові органи зібрали ПДВ на 5,2 млрд більше від плану.

Також хочу звернути вашу увагу на інший парадокс. У серпні 2019 року бізнес реалізував товарів і послуг на суму 808,2 млрд грн і сплатив ПДВ 19,9 млрд грн. Натомість у серпні 2020 року об’єми реалізації скоротилися до 732,1 млрд грн, зате сплата ПДВ зросла до 23,3 млрд грн. Як таке може бути? У Мінфіні пояснюють: це вдалося зробити в тому числі й «за рахунок удосконалення роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, ліквідації схем з податку на додану вартість».

Та насправді це суперечить здоровому глузду. Уявіть: на тлі загального економічного спаду та коронавірусної кризи держава збирає на порядок більше податку! До того ж фіскальні органи ставлять собі в заслугу не лише зменшення суми відшкодованого ПДВ (з 11,4 до 8,6 млрд грн на прикладі вересня 2019 і 2020 років), але і загальне зменшення заявленого ПДВ до відшкодування – (10,8 млрд грн проти 9,0 млрд грн)! Інакше кажучи, аби наповнити бюджет, податківці роблять ставку на звичний для них метод - збільшення фіскального й адміністративного тиску на бізнес.

Які ж «секретні» механізми найчастіше застосовують податківці, аби забезпечити перевиконання своїх планів? Скажімо, підприємці масово скаржаться на штучне і безпідставне блокування реєстрації податкових накладних на підставі ризиковості бізнес-операцій. Вочевидь, ДПС у такий спосіб активізує боротьбу з так званими «скрутками» - тобто, зменшенням для бізнесу податкового зобов'язання зі сплати ПДВ, нарахованого із продажу одного товару, завдяки податковому кредиту, отриманому при купівлі іншого. Наприклад, підприємство закуповує продукти харчування, а реалізовує будівельні матеріали або рекламні послуги.

Зрозуміло, що ДПС та уряд у цілому мають боротися з цим явищем і, таким чином. сприяти детінізації економіки. Але ми знаємо, що «диявол», як завжди, ховається у деталях. Дуже часто під «роздачу» податківців потрапляють підприємства, що займаються якоюсь переробкою. Вони купують напівфабрикат, користуються при цьому податковим кредитом, виготовляють якусь продукцію і продають її за іншою ціною. Те саме стосується сфери послуг - наприклад, транспортних тощо.

ДПС ловить підприємців на невідповідності придбаного та реалізованого товарів, що підпадає під категорію ризиковості «обрив постачання». Відтак податкові накладні автоматично блокуються системою! Що робити бізнесу в таких випадках? Правильно – іти «на уклін» до податкової із купою документів і пояснень, виправдовуючись за свою абсолютно законну підприємницьку діяльність.

Мій досвід аналітика й численні відгуки підприємців свідчать про те, що ДПС може штучно блокувати податкові накладні, і цей момент містить значні корупційні ризики. Позбавляючи бізнес отримувати податкові кредити, фіскальні органи змушують його сплачувати більші суми ПДВ. А потім Мінфін хизується перевиконанням показників.

Я впевнений, що дії чиновників і посадовців ДПС створюють реальний тиск на підприємців. На жаль, в уряді вперто ігнорують звернення авторитетних експертів, які вже тривалий час наполягають на лібералізації системи оподаткування та реформуванні фіскальних органів. Лише ці кроки здатні врятувати Україну від економічного фіаско.