Психологи: Надмірна опіка шкодить дитині

04 июня 05:46NK

Працюючи із сім’ями, психологи часто стикаються з таким явищем, як гіперопіка. Оскільки надмірна турбота може нашкодити дитині не менше, ніж її брак.

«Гіперопікою називають поведінку таких батьків, яким властиво практично повністю позбавляти дитину самостійності, оточувати задушливою турботою й контролювати, контролювати, контролювати!», – каже Марина Сорокіна, координатор Психологічної служби Штабу Ріната Ахметова.

Такі батьки турбуються про дитину, намагаються бути постійно поруч, всі рішення приймають за дитину, повністю пригнічуючи ініціативу і свободу. Діти таких батьків зростають слухняними, повністю безпорадними, несамостійними.

«Дитина в сім’ї, де панує гіперопіка, росте досить інфантильною, відчуває себе безпорадною, дуже боїться робити помилки, їй вкрай складно помічати власні бажання. Ще одним негативним наслідком гіперопіки є те, що діти, стикаючись із тотальним контролем і постійними заборонами, навчаються хитрувати, змушені часто брехати, намагаючись у такий спосіб захищатися», – вважає Марина Сорокіна.

Навіть коли дитина виростає, батьки і далі вважають її «маленькою». Класичний варіант – «мамин синочок».

Що ж робити батькам, які усвідомили свою гіперопіку?

Перестаньте тотально контролювати дитину. Намагайтеся надавати дитині більше свободи, дозволяючи обирати, на які гуртки ходити, який одяг носити, з ким дружити тощо. Просіть дитину надати вам допомогу. Винести сміття, купити хліб, забрати молодшу дитину із садка (доручення мають відповідати віку дитини). Заохочуйте прояв ініціативи. Не вимагайте від дитини абсолютного послуху. Дозволяйте дитині виявляти почуття. Якщо дитина намагається щось зробити самостійно, не поспішайте пропонувати допомогу. Цілком ймовірно, вона впорається самостійно. Ставтеся з повагою до особистого простору дитини. Дозволяйте дитині помилятися. Розкажіть їй, що будь-яка помилка – це зростання! Можливість набуття нового досвіду. Обов’язково хваліть, якщо дитина впоралася з чимось самостійно.