Про можливості відновлення популяцій осетрових видів риб

«Тема є актуальною і досить складною. Державна політика у сфері осетрівництва є незмінною: держава повинна забезпечувати виконання заходів з відтворення та збереження популяцій осетрових видів риб, які знаходяться у Червоній книзі України. Крім того, осетрівництво є одним із перспективних напрямів української аквакультури, що сьогодні має експортний потенціал» - зазначив Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
«Стан популяцій осетрових видів риб у світі та в Україні зокрема - далекий від задовільного, тому заходи щодо зменшення втрат цих цінних видів риб вживаються, як на міжнародному, так і на місцевих рівнях. Міндовкіллям 10 січня поточного року сформовано міжвідомчу робочу групу для координації виконання Плану дій щодо збереження осетрових видів риб на 2021 - 2030 роки, затвердженого Міндовкіллям», - зазначив Володимир Домашинець, представник Міндовкілля.
«Сьогодні осетрові тримають дуже сумний рекорд по зниженню популяції. Загалом за період з 1970-х років по теперішній день їх чисельність за даними моніторингу скоротилися приблизно на 90 %. У 2022 році Міжнародний союз охорони природи заніс у Червоний список два види осетрових, які перестали існувати – шип та європейський осетер. Наразі одна з основних загроз для осетрових – це браконьєрство та незаконна торгівля їх м’ясом та ікрою», - додала Вікторія Станбурі.

«Проблеми відтворення осетрових видів риб та розвиток товарного осетрівництва в Україні» - тема, яку обговорили учасники круглого столу 19 січня 2023 року за участі керівництва Мінагрополітики, Держрибагентства, членів громадської ради при Держрибагентстві, Методично-технологічного центру з аквакультури Держрибагентства, науковців Інституту рибного господарства та екології моря, представників проектів WWF-Україна, інших стейкхолдерів.

У ході заходу менеджерка проектів WWF-Україна Вікторія Станбурі розповіла про досвід WWF-Україна з відтворення популяцій осетрових видів риб в Україні. Зокрема, про Національний план дій щодо збереження осетрових в Україні, у рамках якого у 2021 році у Міжнародний день Дунаю відбулося зариблення 10 тис. екз. стерляді прісноводної у р. Дунай. При цьому було генетично підтверджено Дунайську популяцію зарибку та проведено його тегування для подальшого відстежування.

Вона також ознайомила присутніх із проектом ЄС «LIFE Boat for Sturgeon», який діє до 2030 року. У рамкам проекту 10 партнерів із Австрії, Румунії, Болгарії, Угорщини, Словаччини, Словенії та України співпрацюватимуть разом уздовж р. Дунай, щоб стабілізувати популяції дунайських осетрових – білуги, севрюги, стерляді прісноводної, дунайського або російського осетра. Проект включає створення двох живих генбанків із маточним поголів’ям в Австрії та Угорщині, схеми генетичного спаровування, випуск молоді всіх 4 видів і стандартизовану схему моніторингу, що буде супроводжуватися широкомасштабними діями та співпрацею з органами рибоохорони, представниками місцевої влади та рибалками на р. Дунай.

Вяра Димитрова Петрова, голова НПО Співтовариство сприяння зайнятості (Болгарія) поінформувала про можливості залучення європейських коштів через Interreg NEXT Black Sea Basin Programme, яка зорієнтована на окремі регіони причорноморських країн, таких як Болгарія, Румунія, Україна, Греція, Турція і всі території Молдови, Грузії і Вірменії. Учасниками програми з України можуть стати державні органи, публічні юридичні особи, які представляють громадські інтереси, некомерційні громадські організації Одещини, Миколаївщини та Херсонщини. Обсяг фінансування від 250 до 1500 тис. євро, строк до реалізації від 18 до 30 місяців. В рамках вищезазначеної програми можуть проводитись дослідження по комплексному управлінню прибережними і морськими районами, використання інноваційних технологій для стійкого рибальства та екологічної аквакультури тощо.

Підсумовуючи засідання Ігор Клименок, очільник Держрибагентства зазначив, що збереження і відновлення популяцій осетрових в Україні є спільним завданням Мінагрополітики разом з Держрибагентством та Міндовкіллям над яким ми концентруємо свої зусилля. Водночас додав, що нагальність питання не допущення знищення осетрівництва в Україні загострилося і наявними проблемами з державними рибовідтворювальними комплексами, адже війна наклала безпосередній відбиток на їх роботу. Перебування в окупації рибовідтворювальних заводів, бойові дії, пошкодження виробничих потужностей, колобораційна діяльність, яка одним з наслідків мала реєстрацію одного з заводів у реєстрах рф, тощо – це все істотні негативні наслідки війни, як для осетрівництва так і для галузі вцілому», - зазначив т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.

Детальніше:

За даними Інституту рибного господарства та екології моря у фауні нашої держави описано 6 видів осетрових риб: білуга, руський осетер, севрюга, стерлядь, атлантичний осетер та шип. Проте останні двоє за останні три десятиріччя жодного разу документально не фіксувалися і тому їх можна вважати зниклими у наших водоймах. Так, найчисленнішим видом осетрових в Азовському морі продовжує залишатись руський осетер. Регулярно, але у значно меншій кількості, спостерігається севрюга. Чисельність руського осетра в Азовському морі до 2021 року була не менше 700 тис. особин, а севрюги – не менше 100 тис. особин. Але в останні роки не зафіксовано жодного випадку вилову білуги та стерляді в Азовському морі, при тому, що сировинний потенціал Азовського моря надзвичайно високий. У другій половині XIX сторіччя офіційний вилов азовських осетрових в окремі роки перевищував 16 тис. тонн, у 1930 році він був на рівні 7 тис. тонн, на початку 1950-х років – приблизно 3 тис. тонн і вже у середині 1980-х років вилов азовських осетрових становив приблизно 1 тис. тонн у рік. Природний нерест прохідних азовських осетрових не спостерігається після зарегулювання у 1950-х роках Дону та у 1970-х роках Кубані – основних прісноводних водотоків Азовського басейну.

У Чорному морі, особливо у північно-західній його частині та р. Дунай, найчастіше з осетрових зустрічається севрюга, з тенденцією до зростання випадків реєстрації приловів у науково-дослідних знаряддях лову. Руський осетер та білуга також зустрічаються досить регулярно, проте у незначній кількості. Загалом під час проведення науково-дослідних та промислових ловів у північно-західній частині Чорного моря доля севрюги складає приблизно 90 %, руського осетра та білуги – 10 %. Єдиною водоймою у басейні Чорного моря, де ще у невеликій кількості відбувається їх природній нерест, є р. Дунай.

Щодо стерляді, то вона зустрічається у річках басейну Чорного моря та їх притоках. Так, невелика ізольована популяція з обмеженою здатністю до природного відтворення існує у фрагментованій частині верхнього Дунаю, а також у ріках Тиса, Дністер, Дніпро, Прут. Крім цього, в Україні на регулярній основі штучно відтворюється популяція дніпровської стерляді Дніпровським осетровим рибовідтворювальним заводом – в останні роки випуск її молоді складав щороку понад 1,5 млн екз.

John Dou