Німеччина висловила підтримку Тайваню на тлі ескалації через можливий візит Пелосі

02 августа 13:51Українська правда

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у вівторок висловила солідарність із Тайванем, довкола якого Китай проводить військові маневри на тлі можливого візиту спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Spiegel.

"Ми не приймаємо ситуації, коли міжнародне право не працює і більший сусід нападає на меншого сусіда, порушуючи міжнародне право – і, звісно, це також стосується і Китаю", – сказала Бербок у Нью-Йорку.

Виступаючи на десятій оглядовій конференції Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, глава МЗС Німеччини також засудила жорстоку агресію Росії проти України і звинуватила Москву в "непродуманій ядерній риториці".

Як повідомлялося, делегація на чолі зі спікеркою Палати представників США Ненсі Пелосі минулого тижня розпочала турне країнами Азії, в межах якого анонсувала візити до Сінгапуру, Малайзії, Південної Кореї та Японії – але не на Тайвань, через що раніше Китай висловлював погрози.

Оскільки можливий візит до Тайваню згадувався на початку цього місяця як можливий в межах серпневого азіатського туру Пелосі, Китай різко відреагував, застерігши уряд США від цього.

Офіційний представник МЗС Китаю Чжао заявив, що Китай готовий припинити діалог на найвищому рівні зі США у разі візиту спікера Палати представників Конгресу на Тайвань. Крім того, як повідомлялося, поблизу Тайваню почалися військові навчання КНР, а протоку біля острова було перекрито.

У вівторок, згідно з даними сервісу Flightradar24, літак із Пелосі в супроводі американських винищувачів вирушив із Філіппін у бік Тайваню. Деякі тайванські ЗМІ повідомляли про підготовку до прийому американської делегації та приведення тайванської армії в стан підвищеної бойової готовності.

Зазначимо, що Пелосі вже відвідувала Тайвань у 1991 році як членкиня Конгресу у складі невеликої делегації. Тоді вона разом із двома колегами розгорнула саморобний плакат із написом "Тим, хто загинув за демократію в Китаї".

John Dou