Як Volkswagen став символом успіху у відновленні зруйнованої Німеччини. Автоісторії

Війна фактично зруйнувала український промисловий потенціал. Тому за кордоном все частіше згадують про план Маршала, завдяки якому вдалося швидко відновити зруйновану Німеччину після Другої світової війни. І тут доречно ретельно вивчити досвід Volkswagen. Саме Volkswagen та його модель Жук (Beetle) – стали символом успішного та правильного відродження повоєнної Німеччини. А успіх Volkswagen - став успіхом ФРН. Як же це вдалося? - саме це і дослідив AUTO-Consulting.

Для початку, давайте згадаємо, що Volkswagen Käfer, або Жук був створений Фердінандом Порше ще до початку Другої Світової війни. Співавтором цього автомобіля історики називають Адольфа Гітлера, і це не є перебільшенням. У 1934 році Гітлер пив чай з Ферлінанда Порше і виклав йому своє бачення "народної машини" (або Volks-wagen) за порівняно скромною ціною в 1000 рейхсмарок. Щоб досягти такої вартості знадобилось щось надзвичайне і це була зовсім нова концепція автомобіля.

Протягом наступних чотирьох років Фердінанд Порше створив декілька прототипів KdF-Wagen, які демонстрував особисто Гітлеру. Крім того, для виробництва нового народного автомобіля будували не тільки новий завод, а фактично ціле нове місто – Фалерслебен (у 1945 році перейменоване у Вольфсбург).

26 травня 1938 року Адольф Гітлер особисто заклав перший камінь у фундамент гігантського заводу. А керував будівництвом зять Фердінанда Порше - адвокат Антон П'єх. Фінансували цей проект не тільки з бюджету рейху, а ще й, за так звані, "народні кошти". Була запущена програма, за якою німці могли робити щомісячні внески, і через декілька місяців мали отримали KdF-Wagen зі знижкою.

Але жодного автомобіля 336 тис вкладників так і не дочекалися, бо Гітлер почав Другу світову війну і на новенькому заводі почали виробляти військові позашляховики Kubelwagen KdF Typ 82, а згодом і амфібії KdF Typ 166. Їх було створено на платформі того ж Жука Фердінандом Порше. За співпрацю з нацистами він, його син Фері, та той самий Антон П'єх після війни відсидять у в'язниці у Франції.

Під час війни завод у Вольфсбурзі було зруйновано авіацією настільки, що коли, вже після війни, це підприємство запропонували узяти Форду - він відмовився. Очолив завод звичайний майор британських королівських інженерних військ Айвен Херст. 29-річний військовий зовсім не знався на автопромисловості, але саме він відновив виробництво Volkswagen Käfer і фактично перезапустив це підприємство.

Спочатку Херст хотів виробляти тут військові позашляховики Kubelwagen KdF Typ 82, але з’ясувалося, що штампів на кузов у Вольфсбурзі не було. Тоді один з бригадирів показав залишки ще довоєнного KdF-38 і Херст дав команду готувати цей автомобіль до виробництва.

Перший повоєнний Volkswagen Typ 1 (або VW-11) було пофарбовано у зелений хакі. Він викликав захоплення у британців і вони замовили одразу 20 тис. таких автомобілів. Так, завод у Вольфсбурзі отримав шанс на життя.

Але цей шанс ще потрібно було реалізувати, бо підприємство було у руїнах. Даху на цехах не було зовсім, і Херст наказав закривати дахи деревами та брезентом. Взимку станки доводилося зупиняти, бо вони не витримували морозів. Не вистачало комплектуючих, інструментів, але німці були дуже винахідливими і знаходили вихід з різних ситуацій.

Згодом, Volkswagen Typ 1 привезли на виставку у Гановер, де його побачив автодилер з Нідерландів і замовив першу партію автомобілів, потім надійшов заказ з Бельгії, Швейцарії. Volkswagen швидко завойовував нові ринки. У 1952 році Volkswagen продавався вже у 46 країнах. , завдяки своїй єдиній надзвичайно вдалій моделі, яка згодом отримає назву – Käfer (Жук) за схожість з комахою. Її вирізняла від інших автомобілів простота, поєднана з німецькою надійністю.

Як пише у книзі «Народний автомобіль» Бернхард Рігер: саме якість і надійність «Жука» стала асоційовуватися з «німецьким економічним дивом», коли країна за 20 років подолала шлях від зруйнованої війною держави до процвітаючого суспільства.

У 1949 році Айван Херст передав керівництво заводом вже німцю Хайнцу Нордхоффу, призначеному владою землі Нижня Саксонія, якій тепер належав Volkswagen. На той момент з конвейеру вже зійшло 50000 Жуків, а підприємство вже стабільно працювало. Але це був лише початок.

У 1955 році Volkswagen випустить вже перший 1000 000 Жуків, відкриє їх збирання у багатьох країнах і почне завойовувати ринок США.

Фердінанд Порше побачив відродження свого створіння – він як раз вийшов з тюрми у Франції, але помер у 1951 році. А от його син Фері Порше підпише ексклюзивний контракт з VW на модернізацію Käfer, отримає відсоток з кожного проданого автомобіля, ексклюзивні права на продаж Volkswagen на деяких ринках і перетворить конструкторську фірму батька у всесвітньо відомого автовиробника.

Цікаво, що у 1963 році свою кар’єру у Porsche почне і Фердінанд П’єх – онук Порше, який згодом очолить Audi, а потім і Volkswagen, і усю Volkswagen Group.

Volkswagen Käfer (Beetle) протримається на конвейері до 2003 року (останній виготовлять у Мексиці) і розійдеться по світу у кількості 21 529 464 екземплярів. Цей автомобіль не тільки дасть змогу відновитися Volkswagen у повоєнні роки, але й створить фундамент могутності німецького автомобілебудування. Згодом VW стане виробником №1 у світі і контролюватиме 10% усього світового ринку. Але це буде вже у наші часи, до яких у VW ще з’явиться три моделі, які також стануть бестселерами.

Детально історію Volkswagen та його головних моделей можна подивитись у цьому сюжеті з музею у Вольфсбурзі:

John Dou