Як оборонна промисловість може стати драйвером післявоєнної економіки України

30 августа 17:06Українська правда

Після перемоги у війні проти росіян на Україну чекає ще один, більш розтягнутий у часі, та при цьому не менш важливий фронт: відновлення та забезпечення сталого прискорювального розвитку.

Наші економічні втрати зараз колосальні. За дослідженням Київської Школи Економіки (KSE), загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури складає $110.4 млрд, мінімальні потреби у відновленні зруйнованих активів зросли до $188 млрд.

Все це треба відновити: будинки, школи, лікарні, мости, дороги, вокзали, аеропорти, театри, бібліотеки.

Це значні кошти, і ми всі: держава, бізнес, що продовжує працювати та люди, які сплачують податки маємо їх десь заробити.

Сподіватися лише на репарації та міжнародну допомогу — значить відкинути передумови для майбутнього прискореного зростання ВВП, яке тягне за собою підвищення зарплат та серйозну соціальну складову.

Маємо створити умови для розвитку виробництва, у першу чергу, продукції з високою доданою вартістю.

Логіка побудови нової України

Для цього потрібна високотехнологічна економіка, яка зможе об’єднати навколо себе та запустити низку суміжних секторів. В умовах війни головним пріоритетом є оборонно-промисловий комплекс.

З міркувань безпеки не можу зараз описати, де і як працюють наші підприємства наближаючи перемогу України, але очевидним є те, що після війни завдань для української оборонки буде ще більше.

Чому саме ОПК? Відповідь багатоскладова. Перше — і головне — нам треба ставати сильнішими та більш технологічними.

Напад росії на Україну — це масштабний виклик для безпеки нашої країни, безпеки Європи та світу. Тому ЄС приміром збільшує оборонні бюджети.

Німеччина вже спрямувала в сектор понад 100 млрд євро додаткових витрат і підвищить витрати на безпеку до 2% ВВП з 2024 року. Литва збільшить витрати на оборону до понад 2,5% ВВП.

Сьогодні питання оборони є головним пріоритетом і всі кошти передусім спрямовуються на потреби Збройних Сил України та інших військових формувань. І ці гроші мають працювати. Тобто, стати інвестиціями.

Для того, щоб гроші перетворилися на інвестиції, потрібно розуміти, як саме вони використовуються. Для цього варто поглянути на економічні ланцюжки.

Створення сучасного озброєння — це military tech. Під час нинішньої війни ми побачили, яку цінність мають саме технології, що допомагають вести розвідку та завдавати високоточних ударів, не втрачаючи при цьому людських життів.

Щоб створювати military tech сектор, необхідно створити і залучити до нього чимало фахівців.

Ті ж дрони, які показали себе з кращого боку і вже увійшли до новітнього українського фольклору у вигляді пісень та мемів — це складна річ.

Для їх виробництва потрібно об’єднати чимало технологій — від виробництва спеціальних металів та пластиків до "начинки" — це і елементи штучного інтелекту, і системи радіоелектронної розвідки та боротьби, і, бажано, ще й супутникове угрупування, яке зможе постачати інформацію в режимі реального часу.

Тобто, щоб створити повноцінну армію дронів, нам необхідно прискорено розбудовувати високотехнологічні сектори, включаючи космічну галузь.

І це лише один приклад. Є й простіший. Щоб виготовити або принаймні відремонтувати одну одиницю бронетехніки, треба задіяти до п’ятдесяти різних постачальників: від металообробки до фарби та електроніки.

З цього виходить, що понад третину грошей від вартості винятково військової продукції отримують суміжні галузі економіки.

Є і складніший приклад, який знайшов своє підтвердження на цій війні. Йдеться про розробки, створені українськими інженерами, що цікаві і нам тут, під час ведення бойових дій, і забезпеченню нової системи безпеки майбутнього.

Про інженерну школу, що зробила можливим виробництво високоточної зброї, яка щодня нищить техніку супротивника на фронті. Цю школу необхідно розвивати, тобто — вкладатися в розвиток науки.

Military tech тягне за собою й інший цікавий мультиплікаційний ефект. У всьому світі так роблять розвинені економіки: вони створюють продукт для воєнного застосування, а потім масштабують його у цивільний світ.

Так, наприклад, виник інтернет. І відкриття, які зробили інженери та IT-спеціалісти України на війні можуть стати в найближчому майбутньому дорогоцінними патентами, які зароблять Україні ім’я, славу та необхідні кошти.

Зараз розбудова ОПК — одне з ключових завдань, яке ставить Президент України Володимир Зеленський, і над яким наша команда працює у рамках роботи Національної ради з відновлення України.

Поки бої тривають, Державний концерн "Укроборонпром" спільно з органами державної влади, Генеральним штабом ЗСУ, народними депутатами та Національною академією наук України розробляє та вже впроваджує відповідні програми.

Які ми бачимо драйвери вже зараз для оборонки.

По-перше, українська армія переходить на стандарти НАТО. Це своєрідний технологічний стрибок. Військові отримують унікальний досвід — і надають зворотній зв’язок з приводу недоліків, які можуть бути навіть у західному озброєнні.

Працівники підприємств освоюють ремонт і відновлення іноземних зразків. Паралельно "Укроборонпром" готує кадри, які працюватимуть на ліцензійних заводах з виробництва окремого озброєння.

По-друге, ми маємо чимало трофеїв. Росіяни витратили на вдосконалення радянських зразків 30 років. Зараз ці всі ноу-хау в наших руках і українські конструктори та науковці можуть відновити найбільш цінні зразки методом реверсного інжинірингу.

По-третє, ми створюємо новий оборонно-промисловий комплекс вже зараз. Це невідворотній процес, тому що військо відбиваючи ворожий повномасштабний наступ ворога точно знає, що саме йому потрібно.

Наші Збройні Сили формують потреби, спілкуються з інженерами та конструкторам — і конструктори працюють над втіленням нових ідей в життя. У нас зараз дуже багато досвіду. Незважаючи на понад 100 ворожих ударів, підприємства "Укроборонпрому" продовжують працювати. Але про це все після нашої Перемоги

Україна активно забезпечує трансфер технологій, який вже став базою для створення високотехнологічної безпекової галузі, де наука, інженерія, IT, металургія, матеріалознавство та інші сектори в прямому контакті з реальним використанням створюють гнучкий та стійкий синтез нової мілітарної економіки.

Ці знання в майбутньому підуть в інші галузі: щось забере фудтек, щось — агротек, щось — медицина.

Так, на жаль, війна триває і ми все ще маємо велику потребу у сучасній високоточній зброї та боєприпасах.

Але ми разом з нашими міжнародними партнерами щоденно працюємо, робимо правильні висновки і формуємо базу для відновлення вже сьогодні, завтра загарбника зустріне нова потужна Українська Держава. Регіональний лідер та захисник вільного світу.

John Dou