Фасадне мислення і втеча від реальності: психолог пояснив причини цифрової залежності у підлітків

07 июня 09:40NK

Недостатня увага батьків та спрощене засвоєння інформації — так пояснює цифрову залежність дітей та підлітків психолог Олег Вус. Суспільне поспілкувалося з експертом, аби дізнатися, як уникнути випадку, який стався на залізничному мості у Хриплині поблизу Івано-Франківська 2 червня.

"Стосовно залежності від соцмереж — виставляти фотографії і ганятися за враженнями людей — це наслідок. Це — набута цифрова залежність. Але, якщо дивитися на проблему глибше, вона випливає з основних двох: недостатня увага батьків і спрощене засвоєння інформації", — каже Олег Вус.

За його словами, порушення контакту між батьками і дітьми спричиняє до того, що неповнолітні намагаються компенсувати любов осторонь — на вулиці, у незнайомців. Керуючись цією мотивацією, вони вчиняють необдумані вчинки.

"Друга проблема — спрощене засвоєння інформації. У час цифрових технологій, коли ми посилаємо інформацію, не перебираючи, у великій кількості, наш мозок перестає заглиблюватися в неї. Він хоче зрозуміти усе поверхнево. І людина не обдумує комплексно усі небезпеки стосовно своїх вчинків. Бачить подію, але не розуміє, які наслідки може вона нести. Випадок із селфі, який відбувся у Франківську, типовий для всієї України", — пояснює психолог.

Щоб вирішити цю проблему, батькам потрібно навести контакт з дітьми. Одним із "тривожних дзвіночків" є те, коли дитина не прислуховується до думки рідних чи робить усе навпаки, всупереч батькам, ховається постійно у телефон від сімейних проблем.

Олег Вус каже, що діти і підлітки ховаються в соціальних мережах від реального світу — туди, де є прості і звичайні задоволення: "Соцмережі працюють за примітивними інстинктами. Наш мозок заточений на те, щоб споживати інформацію. Що інформація доступніша, то мозку приємніше і краще. Це ілюзія того, що людина створює якусь діяльність. Це потрібно розуміти, як психологічну проблему, де зазвичай концентрація уваги йде на візуальній картинці — не те, ким я є, чого досягнув, а як я виглядаю і що про мене думають".

Зважаючи на те, що соцмережі пропагують публічний спосіб життя, багато підлітків створюють вигляд того, ким вони хотіли б бути. Однак вони не дуже зосереджені на тому, щоб з'ясувати, що це за люди, на яких вони рівняються.

"Дивляться на популярних осіб у соцмережах, на їхні гарні фотографії, на дорогі речі, світлини з відпочинку. Діти не заглиблюються, що стоїть за тим, вони не починають вивчати саму механіку того, як людина дійшла до того певного рівня. Я називаю для себе це фасадним мисленням. Тобто сприймання світу йде через візуальну картинку і через фасад, а що за уцим фасадом — не важливо, тому що це складно. Для чого вивчати купу інформації, якщо можна зайти в Instagram чи Facebook і подивитися фото та відео людини", — розповідає Олег Вус.

За його словами, у підлітків складається враження, що у людей з фото немає проблем. І коли діти стикаються з реальністю, де трапляються неприємні люди і події, їм надзвичайно важко пристосуватися до цього. Вони реагують замиканням в собі і, відповідно, зануренням у соцмережі.