Економіка України: макроекономічні ризики та прогноз

09 октября 18:52RSS feed nk.org.ua

Ситуація в економіці у 2021 році продовжує перебувати під впливом посилення пандемії COVID-19 на тлі поширення нових штамів коронавірусу, безперервної кампанії вакцинації та висхідного рівня адаптації суспільства до існування в нових умовах.

Про це повідомляє Мінфін. У відомстві зазначають, найбільші відхилення поточного стану економіки та очікуваних показників пов’язані із суттєвими розбіжностями у показниках зовнішнього сектору економіки (зокрема, світових цін на ключові товари вітчизняного експорту), які є припущенням для макроекономічного прогнозу.

Ми вирішили висвітлити негативні фактори впливу на відновлення та прогнози Мінфіну щодо економічного розвитку у 2022 році.

Поточний розвиток економіки

Макроекономічні прогнози мали більш оптимістичні показники на тлі економічної реальності. Разом з тим більша частина ризиків, пов’язаних зі змінами у макроекономічному середовищі, які були ідентифіковані під час розроблення бюджету на 2021 рік, не справдилась, або справдилась лише частково, і суттєвого впливу на макроекономічну ситуацію у поточному році не мала, зазначають у Мінфіні.

На дещо гірші, ніж очікувалося раніше, показники розвитку економіки у I півріччі 2021 року комплексно вплинули передусім запровадження карантинних обмежень на початку року (упродовж I кварталу 2021 року в Україні було впроваджено черговий «локдаун» (з 08 по 24 січня включно), перехід до норм адаптивного карантину (лютий – перша декада березня) та чергове посилення карантинних заходів в окремих регіонах наприкінці березня.

Розповсюдження пандемії на тлі виникнення нових штамів вірусу та затримок із початком кампанії вакцинації також позначилося на економічному розвитку країни. Ще одним вагомим фактором є більш пізній старт збиральної компанії у сільському господарстві у поточному році.

Варто зазначити, за січень-вересень 2021 року до загального фонду надійшло 783,3 млрд грн або 103,8% від плану. Також, в підсумку 9 місяців 2021 року без урахування міжбюджетних трансфертів до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 247 млрд 948 млн 700 тис. гривень. Приріст надходжень до загального фонду у порівнянні з відповідним періодом 2020 року склав 20,1% або + 41 млрд 442 млн 600 тис. гривень, йдеться у повідомленні Мінфіну.

Макроекономічний прогноз на 2022 рік

Базовий сценарій макроекономічного прогнозу передбачає відновлення економіки вже у 2021 році після значних втрат, що були зафіксовані у 2020 році внаслідок пандемії COVID-19, а також поступове прискорення економічного зростання у середньостроковому періоді.

Драйверами подальшого відновлення економічної активності в країні виступатиме як внутрішній, так і зовнішній попит. Відновлення економіки відбуватиметься на фоні прискорення інфляційної динаміки у короткостроковій перспективі, викликаного переважно дією тимчасових зовнішніх факторів, однак на середньостроковому горизонті очікується повернення споживчої інфляції до меж цільового коридору НБУ (5% ±1 в. п.).

У Мінфіні зазначають, базовий сценарій прогнозу розрахований виходячи з припущень щодо подальшого пом’якшення карантинних обмежень як в Україні, так і у світі, та збереження сприятливої для України цінової кон’юнктури на світових товарних ринках.

На економічний розвиток у прогнозний постпандемічний період матиме вплив як комплекс антикризових заходів, вжитих Урядом для подолання негативних наслідків пандемії COVID-19, так і активна реалізація реформ відповідно до пріоритетів, визначених у стратегічних документах Уряду, зокрема у Програмі діяльності Кабміну та Національній економічній стратегії на період до 2030 року. Як результат, за базовим сценарієм у 2022 році прогнозується зростання ВВП на рівні 3,8%. Інфляція споживних цін (ІСЦ) зростатиме (у розрахунку грудень до грудня) на рівні 6,2%.

Альтернативний розвиток економіки (песимістичні сценарії)

Альтернативні сценарії економічного розвитку згідно з нормами Бюджетного кодексу у частині здійснення загальної оцінки фіскальних ризиків, зокрема, пов’язаних зі змінами у макроекономічному середовищі, макроекономічний прогноз містить оцінку можливих альтернативних сценаріїв розвитку для України, які, як і базовий сценарій, сформовано з врахуванням наслідків поширення пандемії COVID-19.

Альтернативний сценарій розвитку економіки України, як і базовий сценарій, сформовано з урахуванням постпандемічного розвитку економіки. У прогнозному періоді економіка України, як і економіки інших країн, розвиватимуться з урахуванням необхідності розв’язання визначальних проблем, а саме, подолання пандемії COVID-19, внутрішньої та світової рецесії та їх наслідків, реформування економік на шляху адаптації до нових трендів розвитку.

Попри вакцинацію від COVID-19 в більшості країн, поява нових штамів вірусу, більш заразних, викликає значну занепокоєність. Так, наприклад, після виявлення британської, південноафриканської та бразильської мутації коронавірусу в США виявлено ще два нові варіанти, які очевидно не були привнесені ззовні, а отримали розвиток всередині країни. Мутує вірус і в Індії. За таких умов висока невизначеність продовжує оточувати світові економічні перспективи, насамперед пов’язані із перебігом пандемії COVID-19.

На противагу базовому сценарію, за цим альтернативним сценарієм припускається, що певної стабілізації ситуації із поширенням вірусу вдасться досягти лише мірою набуття природного імунітету. Ймовірність цього сценарію оцінюється вище середньої. Відповідно, за цим сценарієм світова економіка буде відновлюватися відносно повільними темпами, оскільки мотиви обережності у поведінці всіх суб’єктів (населення, бізнесу, інвесторів) домінуватимуть ще тривалий час. Вірогідним є і повторення у ряді країн «локдаунів». Пригнічений світовий попит триматиме ціни на основні експортні позиції на низькому рівні із незначними коливаннями.

Відтак лише у другій половині 2023 року ситуація почне суттєво покращуватись. Пригніченою, знову таки з мотивів обережності в умовах перманентної невизначеності, залишатиметься й інвестиційна активність, що реалізується як посередництво внутрішніх каналів, так і зовнішніх. Не очікується значного припливу прямих іноземних інвестицій, не будуть активними приватизаційні процеси та кредитування, лишатимуться на паузі й інвестиційні проєкти бізнесу.

Отже, враховуючи динаміку щонайменше двох складових попиту (експорту та інвестицій) за альтернативним сценарієм ефект потужного відновлення ВВП буде посунутий у часі. Загалом, за цим сценарієм лише з 2023 року інвестиційний попит випереджатиме інші складові попиту і перевищить рівень докризового 2019 року.

Збереження високої витратності виробництва на тлі помірних темпів зростання світових цін на основні експортні товари в умовах мінімальної різниці між ціною та собівартістю національної продукції, більшої енергомісткістю та матеріаломісткістю української продукції, призведе до того, що отримані кошти, в основному, спрямовуватимуться на забезпечення поточних потреб, зокрема оплати праці, темпи зростання якої будуть дещо нижчими за темпи базового сценарію. За таких умов підприємства будуть змушені посилити політику раціоналізації витрат з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, що стримуватиме зниження безробіття.

Загальний характер формування інфляційного тренду визначатиметься повільністю економічних процесів, що віддзеркалюватиметься у стриманій інфляційній динаміці. Як наслідок, за цим сценарієм прогнозується вихід на допандемічний рівень розвитку за підсумками лише 2023 року. Зростання ВВП у 2022 році сповільниться до 2,6%, зазначають у Мінфіні.

Окремі макроекономічні ризики (шоки)

Крім ризику поширення пандемії COVID-19, наслідки якого окреслено в альтернативному сценарії, також існує низка інших ризиків та викликів, які супроводжують вітчизняну економіку впродовж тривалого періоду та можуть позначитися на відхиленні показників основного сценарію прогнозу. Їх умовно можна поділити на дві групи за двома критеріями.

До першої групи належать ризики, які характерні виключно для України, є передбачуваними (вже мали місце у минулому або існує висока ймовірність їх настання в майбутньому) зі зрозумілими наслідками. Ці ризики можуть спричинити «шок» для економіки у будь-який рік із середньострокової перспективи із різною вірогідністю та ступенем впливу на економіку.

Серед ризиків, що належать до першої групи, слід віднести: посилення гібридних загроз національній безпеці України, у тому числі активну збройну агресію з боку Російської Федерації на сході країни, вихід нерезидентів з ОВДП, згортання іноземними компаніями інвестиційних планів, збереження низької кредитної активності комерційних банків у реальному секторі, посилення неплатоспроможності суб’єктів економічної діяльності, отримання низького врожаю зернових культур.

З іншого боку, існують менш передбачувані ризики динамічного характеру (наразі чітко не ідентифікуються і можуть змінювати джерела формування ризиків, механізми їх поширення та наслідки впливу), які наразі формуються як нові глобальні тренди, більшість з яких матимуть довгостроковий характер для світової економічної системи, у тому числі та для України.

Серед ризиків, що належать до другої групи, слід виділити посилення глобальної конкуренції, нову хвилю технологічних змін, загострення конкуренції у світі за людський капітал, наростання екологічної кризи.

John Dou